Т. 7

Немає культури... без коріння, без генетичної лінії 
і без обличчя, звичайно національного...
Безнаціональної культури немає.
Євген Маланюк.

Тема 7. Сучасна українська культура

Вік постмодерну... вік спільноти... нав'язливий пошук спільноти б'є в очі...
М.Мафсолі запропонував поняття "неотрайбалізм"...
Неотрайби - племена сучасного світу, утворюються навпаки:
через множину індивідуальних актів самовизначення 
(розвалюються так само швидко, як формуються)
членства легко позбутися, не пов'язувати себе 
з довготривалими обов'язками...
Неотрайби існують виключно через індивідуальні рішення 
продовжувати носити символи племенної 
приналежності (варто передумати - зникнуть)
[Бауман З. Философия и постмодернистская соціологія 
// Вопр.философии. – 1993. - № 3. – С. 57 (46-61)]

План семінару
1. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в ХХ ст.
2. Поняття масової і елітарної культури. Контркультура.
3. Культура України ХХ – початку ХХІ ст.: від тоталітаризму до національно-культурного відродження і формування інформаційного суспільства.
4. Особливості вітчизняної художньої культури. Реалізм. Модернізм і постмодернізм.

це "електрична доба"
М.Мак-Люен.

"Слово, сказане чи проспіване, супроводжуване 
візуальним образом мовця чи співака, 
завдяки розвитку електричної техніки повернуло
 собі своє колишшє значення"
проф. Гаррі Левін

"У добу електроніки, що прийшла за добою книгодруку і механіки, 
що тривала близько п'яти століть,
ми стикаємося з новими формами і структурами 
людської взаємозалежності і людського самовираження, 
які є «усними» за своїм характером навіть там, 
де відсутній словесний компонент."
М.Мак-Люен (С.8)

Класна дошка теми 7 для відео-доповідей
Підготовка до Тесту 7. 
Додатковий бал: Як ви розумієте метафору Т. Гундорової "післячорнобильська бібліотека" стосовно специфіки українського постмодернізму?

Згідно з Дж.Ріфкіном  [Rifkin, 1995], у ХХ ст. відбулася 2-га індустріальна революція, яку спричинили:
1) винайдення електрики;
2) бензину й
3) автомобіля.
А 3-тя індустріальна революція, згідно з Ріфкіндом, буде "потужною силою для доброго і злого, оскільки нова інформація і телекомунікаційні технології мають потенціал як вивільнити, так і дестабілізувати цивілізацію... Технологічні інновації і сили, що керують ринком, просувають нас до межі вже близького світу без праці".

"Сучасний  етап глобалізації - це не лише експансія західних впливів 
на "третій світ" і близькі до них пост- або неосоціалістичні країни,
а й процес масової міграції населення з "третього світу" та 
постсоціалістичних країн до економічно розвинутих держав,
особливо з колишніх колоній до метрополій"
[Культура // Енциклопедія історії України: у 10 т. / 
Редкол. В.А.Смолій та ін. - К.: Наук. думка, 2008. - Т.5. - С. 486].
"For more than two years, the world intellectual community has been discussing the prospects for further development of mankind, using the metaphor of the fourth industrial revolution and the next era of Industry 4.0. This metaphor, conceptualized in Klaus Schwab’s speech at the world economic forum in Davos (January 2016), outlines a new social ontology in which modern technology plays a crucial (if not key) role. It is no secret that the whole history of human civilization is directly related to the development of science and technology, at the same time, Forth Industrial Revolution carries a radically new formulation of the question of the relationship in the system of ‘man-technology’". [Kravchenko A., Kyzymenko I.The Forth Industrial Revolution: New Paradigm of Society Development or Posthumanist Manifesto // Philosophy and Cosmology, Volume 22, 2019: 120-128. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/22/10 ]

 The logic of all four industrial revolutions, according to modern social philosophers, is a series of the following trends: Industry 1.0 — Mechanization, Industry 2.0 — Automation, Industry 3.0 — Digitalization, Industry 4.0 — Robotics [Posthuman world  — the one of the future? 06.09.2018. https://medium.com/tech4planet/ posthuman-world-the-one-of-the-future-2515702fcc8b]. 

 “Human beings have always been cyborgs, that is, beings composed of both organic and technological components. Although technical and cultural artifacts such as knives, cars, books and computers are not part of the biological body, as soon as they become part of human life they also become part of the human body scheme and cognitive structure” [De Mul, Jos. Digitally Mediated (Dis)embodiment. Information, Communication & Society, Vol. 6, Issue 2, 2003: 254 http://dx.doi.org/10.1080/1369118032000093914]

Контрольні запитання (Д/з)
1. Яка роль науково-технічної революції як чинника сучасної культури?
2. Охарактеризуйте особливості художньої культури ХХ ст.
3. Що таке авангард? Які основні риси українського авангарду?
4. Прокоментуйте вислів: масова культура – це задоволення культурних потреб засобами масової інформації. Х.Ортега-і-Гасет. Бунт мас.
5. Які суперечності тоталітарної культури?
6. Дайте оцінку культури радянського періоду. Чи завжди адміністративний та ідеологічний контроль з боку держави був негативним?
7. Чому саме в 70-ті рр. ХХ ст. народився афоризм Григора Тютюнника: «Літературі, як хлібові і яблукам, погода потрібна»?
8. Що таке контркультура?
9. Порівняйте модерністську і постмодерністську моделі світу.
10. Чи можна визнати постмодернізм символом сучасної епохи? Аргументуйте відповідь.
11. Які риси характеризують український постмодернізм?
12. Охарактеризуйте особливості взаємодії культур Заходу і Сходу новітнього часу. Наведіть приклади.
13. Чи існує єдиний культурний простір в сучасній Європі? Аргументуйте відповідь.
14. Яка роль засобів масової інформації в сучасній культурі?
15. Яке місце дизайну в контексті вітчизняної культури?
16. У чому, на Вашу думку, проявляється прогрес культури? Які його критерії?
17. Чи існує криза в сучасній культурі? Аргументуйте відповідь.
18. Яка роль освіти в українській культурі початку ХХІ ст.?
19. Дайте визначення інформаційної культури. Яке її місце в українській культурі початку ХХІ ст.?
20. Охарактеризуйте основні тенденції сьогочасного культурного процесу. Які зміни відбуваються в способі життя та життєвих цінностях?

Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. 
Режисери ставили спектаклі у концтаборах. 
Поетів закопували у вічну мерзлоту. 
У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
Ліна Костенко

Екзаменаційні питання за цією темою:

  • Формування нової картини світу та ідеалу особистості в ХХ ст.
  • Поняття масової та елітарної культури.
  • Прогрес сучасної культури: зростання загальнолюдського та розвиток унікальності.
  • Реалізм в культурі 20 ст.
  • Модернізм та постмодернізм у сучасній культурі.
  • Культура України 20 - поч.21 століття: від тоталітаризму до формування інформаційного суспільства.
"Величезна небезпека для людської цивілізації 
криється в пасивності, яку породжує надмірний 
комфорт у споживанні культури"
Г.Г.Гадамер.
[Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Перекл. з нім. за ред. 
Д.С.Наливайка / Ганс-Георг Гадамер – К.: Юніверс, 2001. – С. 97].

Ілюстрації

"Завдання, яке ставить для кожного з нас мистецтво минулого 
і  сучасне мистецтво, - вчитися слухати звернене до тебе 
послання, і ми мусимо визнати, що навчитись цього означає передовсім 
звільнитися від нівелюючого "недочування" і "недобачання", 
поширюваними цивілізацією, яка породжує дедалі більше спокус".
Г.Г.Гадамер.
[Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Перекл. з нім. за ред. 
Д.С.Наливайка / Ганс-Георг Гадамер – К.: Юніверс, 2001. – С. 83].
Абстракціонізм. В.Кандинський Чорна решітка. 
Кубізм. П.Пікассо.Жінка, що сидить в кріслі.
"У 1910 відбувається кубістське руйнування форми...,
поступове перетворення цього кубістського розриву з традиціями 
на повне, цілковите заперечення предметного характеру зображальності...
Кубістичну чи безпредметну картину не можна сприймати... просто зорово... 
Треба самостійно синтезувати різні ракурси, які з'являються на полотні...."
Г.Г.Гадамер.
[Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Перекл. з нім. за ред. 
Д.С.Наливайка / Ганс-Георг Гадамер – К.: Юніверс, 2001. – С. 56].
Сюрреалізм. С.Далі.Геополітична дитина. 
"...художники-сюрреалісти пишуть ландшафти, де немає
знайомих об'єктів. Але навіть і в таких випадках у нашому
 оточенні ми так само відчуваємо об'єкти, обрій землі, 
гравітаційне тяжіння об'єктів до землі, світло, що надходить
з якогось джерела, позицію, з якої написана картина, а також
 самих себе, що дивляться на цю картину, - і всі ці відчуття суть
частина вказаного аспекта знайомства нашої свідомості. 
Провислий годинник так само лишається годинником, 
а триголова жінка - жінкою... "
Джон Сьорл
[Серл Д. Открывая сознание заново. 
/ Пер. с англ. А.Ф. Грязнова. - М., 2002. С. 134]
Конструктивізм. Держпром. 
Петриківський живопис
Сучасний дизайн (Ірпень, центр Дивосвіт)
Е.Шамір "Пігмаліон і Галатея"
Про рекламу і мистецтво
Український постмодернізм
Воля
Vincent Xeus

Читати

                                           Bernardo Kastrup claims that our culture will move to a new paradigm. “Under this new paradigm, a form of universal mind  
 will be viewed as nature’s sole fundamental entity” 
[Kastrup B. The Next Paradigm //
Future Human Image, Vol. 9, 2018: 41.
 https://doi.org/10.29202/fhi/9/4]. 
Хроніка заборон української мови за 400 років
Чому Багалій не став прем'єром уряду Скоропадського?
Про глобалізм / глобалізацію
Бібліотека текстів: філософія ХХ ст.
Статьи об искусстве
Міжнародний огляд книжок та ідей.
Закович М.М. Культурологія: українська та зарубіжна культура. Навч.посібник. - К.: Знання, 2007. - Дивись частину 3.
Марінетті Ф.Т. Технічний маніфест футуристичної літератури"
Е.Тоффлер. "Третя хвиля"
Вершина української лірики  П.Тичина - І.Драч - Ю. Іздрик
Поліщук О. Етос та естезис neomythos у сучасному інформаційному просторі (до проблеми змісту естетичної інформації (про сучасні міфи) // Мандрівець, 2015. № 6

 Кругленко Д. В. Аналіз дискурсу поняття "пост-правда": на перетині філософіїі медіа // "Дні науки філософського факультету – 2017", Міжн. наук. конф. (2017 ; Київ). Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету – 2017", 25-26 квіт. 2017 р. : [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський уні- верситет", 2017. – Ч. 1. – с. 121-124. 

 Мілютенко А. В. Поняття авторської інтенції як критерію інтерпретації тексту наприкінці ХХ ст. // "Дні науки філософського факультету – 2017", Міжн. наук. конф. (2017 ; Київ). Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету – 2017", 25-26 квіт. 2017 р. : [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2017. – Ч. 1. – с. 133-134.

 Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтваУкраїни ХХ—ХХІ століть / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України. — К.: ВХ [студіо], 2008. - 187 c. 

 Колодний А.М. Християнство в контексті історичного поступу українців:  суперечлива роль // Філософські обрії, 2010. - № 24. - с. 167-182.

Людина в часі (філософські аспекти української літератури ХХ–ХХІ ст.) - про М.Рильського (351-422), В.Кордуна (221-239),  П.Тичину (263-350), В.Шевчука (423-440), М.Матіос (441-459), Вінграновського (460-474) та ін.

Сокол Л.П. Український постмодерністський роман: реалії та критика (на прикладі роману Ю.Андруховича "Перверзія") // Наукові записки. Том 21. Філологічні науки. - С.36-41.

Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід [Текст] / Наталя Єрмакова ; Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. — К. : Фенікс, 2012. — 512 с.

Левченко Олена Театр у системі філософської антропології: монографія. К., 2012. 296 с. 

Цуркан І. Олександр Олесь та польські символісти / І. Цуркан // Київські полоністичні студії. - 2016. - Т. 27. - С. 226-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kps_2016_27_21.
"Проблема «сучасності» розглядається у філософії з епохи Нового часу, концептуалізуючись в поняття «модерніті», «цивілізації», «третьої хвилі», епохи «пост–» тощо. Теоретичне обґрунтування нової епохи здійснили філософи французького Просвітництва. В подальшому акцент на відмінності теперішнього від минулого в різних філософських акцентах здійснювали Е. Гуссерль, Й. Шумпетер, М. Гайдеггер, К. Ясперс, Т. Адорно, М. Горкгаймер, Е. Гідденс, Ю. Габермас та ін. Серед вітчизняних дослідників вказаної проблеми потрібно виділити розвідки С. Пролеєва, А. Сакун, Є. Бистрицького, В. Кременя та ін." С. 146.
(М.С.Гальченко.Трансформація соціокультурних цінностей і знання в просторі глобалізації )
Сьогодні під впливом кіно, телебачення, всіх масових візуальних засобів комунікації 
предметно-побутове середовище, гра його знакових смислів, 
породжувані ним роздуми та пристрасті стали одним із центральних 
елементів соціокультурного досвіду часу. 
Не залишає осторонь філософія культури й ті симптоми хвороби, 
які лежать безпосередньо в способі зв'язку людини з річчю 
в сучасній цивілізації, коли річ дедалі більше сприймається 
як полишена Богом, як усунена зі світу духовного.
 Звідси випливає переважання в сучасному світі споживацького й силового
 ставлення до природи, яке відбиває зсув, співвіднесений 
із релятивізацією та механізацією речі.
Гуманізм — це результат cultura апіmі, турботливості душі,
тобто такої культури, що знає, як дбати про речі світу, 
як зберігати, плекати й удосконалювати їх і захоплюватися ними.
Гатальська "Філософія культури" (с.79)

"В настоящее время человек создал технические расширения для всего, что раньше он делал своим телом. Эволюция оружия начинается с зубов и кулаков и заканчивается атомной бомбой. Одежда и здания суть расширения биологических механизмов температурного контроля. Для того чтобы не сидеть на корточках или на земле, появляется мебель. Электрические приборы, телевизоры, телефоны и книги, с помощью которых человеческий голос преодолевает пространство и время, — все это примеры материальных расширений. Деньги — 8 не что иное, как способ расширения и сохранения труда. А современные транспортные средства работают там, где когда-то трудились ноги и спины. В самом деле, все произведенные человеком материальные вещи могут быть рассмотрены как расширения того, что человек некогда делал с помощью своего тела или какой-либо его части"

Edward T.Hall, The Silent Language (Цит. за: М.Мак-Люен С.7-8)
Книги, які варто прочитати для розвитку критичного мислення:
1.      Оксана Забужко. І знов я влізаю в танк к... https://bit.ly/2VRt7qT
2.      Оксана Забужко. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу ізу https://bit.ly/2UoO1fs
3.      Оксана Забужко. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період Оксана Забужко. Notre Dame D'Ukraine: українка в конфлікті міфологій гій https://bit.ly/2PdwFBz
4.      Леся Українка. Листи. 1876-1897  97 https://bit.ly/2ZkcaYC
5.      Леся Українка. Листи 1898-1902  02 https://bit.ly/2VPGzf7
6.      Леся Українка. Листи 1903–1913  13 https://bit.ly/2SNGTcr
7.      Юрій Шевельов. Вибрані праці. У 2 книгах. Книга 1. Мовознавство
8.      Юрій Шевельов. Вибрані праці. У 2 книгах. Книга 2. Літературознавство
9.      Юрій Шевельов. З історії незакінченої війни
10.  Юрій Шевельов. Я — мене — мені… (і довкруги). Спогади. 1. В Україні їні https://bit.ly/2UHt7NR

11.  Юрій Шевельов, Оксана Забужко. Вибране листування на тлі доби 1992-2002 https://bit.ly/2XnwaYv
12.  Зеров Микола. Вибрані твори  ри https://bit.ly/2DkwOhA
13.  М. П. Драгоманов. Вибране 
14.  Леонід Плющ. У карнавалі історії. Свідчення  ня https://bit.ly/2VQnGbV

15.  Дмитро Стус. Василь Стус: життя як творчість сть https://bit.ly/2Xlfvo6
16.  Катерина Щоткіна. Любомир Гузар. Хочу бути Людиною https://bit.ly/2ICEOy4 

Відео

Микола Сядристий - найкращий мініатюрист.
Бойчукізм. 
Школа бойчукістів.
М.Бойчук і мистецтво українського монументалізму. 
Про архітектурний модернізм у Харкові і Львові.
Про радянський модернізм.
Творячи "Радянський Захід".
Чи є це кітч?
Українська література 90-х.
Про зміни у фотографії.
Фестиваль "Вивих".
Про пострадянські соціальні експерименти.

Все, що буде, було і що є на Землі,
і сто тисяч разів уже бачене й чуте,
сірі вузлики ранку - твої солов'ї,
все це тільки одне нерозгадане чудо.
Знаю склад біосфери, структури кислот,
все, що є у природі, приймаю як даність.
Я, людина двадцятого віку, - і от,
зачудована, бачу лише первозданність!
(Ліна Костенко)

"під час пам'ятних «чисток» 1930-х рр. в такому усному 
за своєю основою суспільстві, як Росія, де шпіонаж
 ведеться з допомогою вуха, а не ока, 
у багатьох на Заході викликало подив те, що багато хто визнавав себе 
цілковито винними не в тому, что вони зробили, 
а в тому, що вони подумали. 
Бо в високорозвинутому письмовому суспільстві
 співвіднесеність бачення і поведінки відкриває індивіду 
можливість ухода в себе. 
Інакше - в усному суспільстві, де внутрішня 
вербалізація є ефективною соціальною дією"
М.Мак-Люен (С.31)

требуется еще один шаг, совершенный двадцатым столетием за
пределы этого метода, для того чтобы понять происхождение и действие 
таких форм, как колесо или алфавит. 
И этот шаг заключается не в обратном движении 
от продукта к исходной точке, а в том, чтобы 
проследить процесс, отделив его от продукта. 
Именно это происходит в психоанализе,
и такой метод является единственным способом 
уйти от продукта процесса, скажем, невроза или психоза.
М.Маклюен (С.68)

"Открытие того факта, что репрезентация «естественной внешности» ненормальна и непонятна для людей дописьменной культуры, вызвало в наше время некоторое интеллектуальное замешательство. Ведь те же самые искажения реальности, которые мы связываем с нашими конвенциями абстрактного визуального восприятия, проникли в математику, науку, логику и поэзию. Прошедшее столетие — столетие неевклидовой геометрии, символических логик, символистской поэзии — раз за разом переживало повторение этого открытия. Иными словами, плоскостная линейная, визуальная и последовательная кодификация опыта глубоко конвенциональна и имеет свои границы. Сегодня она оказалась под ударом во всех сферах опыта западного человека. Мы уже давно свыклись с восхвалением древних греков за то, что именно они выработали визуальный способ репрезентации в скульптуре, живописи, науке, а также в философии, литературе и политике. Однако сегодня, научившись владеть каждым из наших чувств изолированно, ученые скорее склонны упрекать древних греков в малодушии: «Как бы там ни было, но становится очевидным, что искусства и геометрия древних греков основывались на одних и тех же тактильно-мышечных чувст80 венных интуициях, что их развитие шло параллельными путями и что этими-то интуициями и обусловлена их ограниченность» (Ivins, Art and Geometry, p.59.). С точки зрения той интенсивности, которой достиг визуальный компонент в нашем опыте, опыт древних греков выглядит робким и неуверенным. Но на рукописной стадии существования алфавитной технологии ее воздействие было еще не настолько сильным, чтобы полностью оторвать визуальное от тактильного. Даже письмо древних римлян не было способно на это. Лишь опыт массового однотипного производства привел к расщеплению чувств и отпадению визуального измерения от чувственного комплекса."
М.Маклюен (С.79-80)



Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)