Т. 2

Тема 2. Стародавня культура на теренах України

"Плем'я - щільно структуроване утворення
з контрольованим членством (бути всередині чи зовні
рідко було справою індивідуального вибору) (М.Мафсолі)"
[Бауман З. Философия и постмодернистская социология // 
Вопр.философии. – 1993. - № 3. – С. 57 (46-61]
Читати: Посібник С. 38-80.

Підготовка до тесту 2. +English version of test.

Додаткове питання: Що таке культура? (Д/з нижче)
"спочатку фонетичний алфавіт, а потім книгодрук
змінили форми досвіду, світогляду і самовираження"
М.Мак-Люен (С.7)

"не тільки картезіанське, але й евклідове сприйняття 
сформоване фонетичним алфавітом"
М.Мак-Люен (С.9)


"Вивчення джерел і первісного розвитку цивілізації заслуговує на ревну роботу не тільки як предмет допитливості, але й як дуже важливе практичне керівництво для розуміння теперішнього і висновку про майбутнє." 
[Тайлор Э.Б. Первобытная культура: (електронний ресурс). Пер. с англ. - М.: Политиздат, 1989. - С. 32. - Режим доступу:  http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Tail/01.php ]

Методичний кабінет (702у1) має підручники, посібники плани семінарів тощо.


План семінару
1. Особливості первісної культури та джерела її вивчення.
2. Слов’янський період в історії української культури. Міфологія та релігія. Становлення художньої культури.
3. Гуманістична сутність і демократичні цінності античної культури.
4. Античний світ у Північному Причорномор’ї та Криму.



Борозна в землеробстві ... відкриває природі шлях в культуру
Ж.Дерріда 
[Деррида Ж. О Грамматологии / Жак Деррида; 
[перев. c франц. Автономовой Н.] – 
Москва: Ad Marginem, 2000. – c.  477]


Контрольні запитання (домашні завдання)

1. У чому самобутність первісної культури?
2. Яка фундаментальна відмінність у ставленні до світу архаїчної людини та сучасної? Чи збереглася архаїчна свідомість у сучасній культурі? 
3. Які особливості міфологічного світосприйняття первісної людини? В яких формах сучасної діяльності ми знаходимо залишки стародавньої міфології слов’ян? (Про обереги+ аграрні обереги+ обереги-орнаменти)
4. Яка роль ритуалів і табу в первісній культурі?


О.Шпенглер у книзі"Занепад Європи" пише:
"Дім і загальновживані форми знарядь, зброї, одягу, посуду належать до тотемного боку буття (+жага)
і вони характеризують ... навички боротьби , життя і праці;
а розпис, різьблення дому, одягу як прикрас, орнаментація зброї і меблів належать до сфери табу (+страх)".
Тотем+кров+порода пов'язані з політикою (пізніше втілює замок!),
а табу+око+мова - з релігією (пізніше втілює собор!).
Коли зникає орнамент, лишень змінюється деяка мова,
а коли зникає тип будинку - значить вимерла якась людська порода" 
[Шпенглер, О. Закат Европі. т.2 // Самосознание европ.к-рі ХХв. - М.: Изд.пол.л-рі], 1991. - С.23-25]

О.Вайнштейн згадує старовинну притчу: 
леопарди вдираються до храму, розбивають і спустошують
священні  посудини. Це повторюється знову й знову. 
Зрештою їхню появу вираховують заздалегідь і роблять її
частиною церемонії.
[Вайнштейн О.Б. Леопарди в храме (Деконструкционизм і культурная традиция)
 // Вопр.лит-ри .1989. №12. - С. 169]
5. У чому сутність магічного мислення? Які види магії Ви знаєте?
6. Які витоки анімізму? Наведіть приклади залишків анімістичних уявлень у сучасній українській культурі.
7. Як формувалася естетична свідомість первісної людини?
8. Які особливості, теми й сюжети первісного мистецтва?
9. Чи можна вважати піктографію писемністю? (піктографія ацтеків)

Why are these 32 symbols found in caves all over Europe | Genevieve von Petzinger
Новий петрогліф Кам'яної Могили
10. Які Ви знаєте джерела про давніх слов’ян?
11. Охарактеризуйте основні демократичні цінності античної культури.
12. Що таке агон? Які прояви агонального характеру античної культури? Наведіть приклади.
13. Чи був антропоцентризм головним об’єктом і змістом античної культури?
14. Яке місце релігії в античному світі? У чому проявлялася десакралізація культурного життя?
15. Назвіть найвидатніших античних філософів, драматургів, поетів, скульпторів, архітекторів.
16. Що Ви знаєте про скарби скіфських курганів?
17. У чому своєрідність античної культури Північного Причорномор’я? 
18. Які боги давньогрецького пантеону були відомі в Північному Причорномор’ї та Криму?
19. Який вплив давньоримської культури на праслов’янство I–V ст.?
20. Що успадкувала українська культура від епохи Античності?

Олег Ольжич (Кандиба), 1940: 
«Вся історія України – це боротьба двох сил: 
конструктивної, яка накопичує українську могутність..., 
та руїнної, яка розпорошує її.., несе розкол і розлад. 
У цій вічній боротьбі творчого створювального духу 
зі стихією степу й руїни 
віримо твердо, що творчий дух переможе...» [Ольжич О. Дух руїни / 
Вступне слово О. Зінкевича ; післямова І. Дзюби. —  К. : Смолоскип, 2008. — (52 с.): 25–26]. 

+ Е-посібник з «Історії української культури» (перша частина)
Петров В.П. Скіфи: мова і етнос // Андрєєв В.М. Віктор Петров. Нариси інтелектуальної біографії вченого: Монографія. - Дніпропетровськ: Герда, 2012. – С. 297-459.
Е.Б.Тайлор Первобытная культура
Л.Морган. Стародавнє суспільство або дослідження ліній людського прогресу від дикості через варварство до цивілізації.
Про сучасні бренди як "тотеми"
А. С. Островерхов, С.Б. Охотніков Острів Ахілла у гостинному морі
Марина Скржинська Античні свята у містах Північного Причорномор'я
                                    Релігія та влада в Боспорському царстві й Ольвії VI–І ст. до н.е. 
Шевченко Т.М. До історії вивчення херсонеського пантеону
Ю.М. Нікольченко, О.В. Головко РЕЛІГІЯ І КУЛЬТИ ГРЕКІВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я АНТИЧНОЇ ДОБИ: ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ 
Каряк про Ольвію
Ніколаєв про письмові пам'ятки Ольвії
ЗБІРНИК НАУК.ПРАЦЬ ПРО ХЕРСОНЕС: ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: «империя» и «полис» // Сборник научных трудов/ под. ред. Н.А. Алексеенко — Севастополь, 2013. 400 стр.

Екзаменаційні питання з цієї теми

  • Міфологічне світосприйняття первісної людини.
  • Слов'янський період в історії української культури. Еволюція міфології, релігії, мистецтва.
  • Гуманістична сутність і демократичні цінності античної культури.
  • Античний світ у Північному Причорномор'ї та Криму


"Без письма не було б культури" [Лоукотка Ч. Развитие письма / Пер. с чешс. - М.: Изд-во иностр. лит., 1950. - С.13] 


Ілюстрації

Природний заповідник Кам'яна Могила поблизу Мелітополя + Кам'яна Могила відео
Скіфські баби з Краснокутського дендропарку


Картини Зденека Буріана.

Картини Івана Їжакевича
Мізинська стоянка (мисливці на мамонтів)
Українська археологія: здобутки, сучасний стан таперспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (7-8 лютого 2020 р., м. Суми). – Суми: ФОП Цьома С. П., 2019. – 200 с. 

Фільм "Останній неандерталець" (сучасне уявлення про те, як жилося в первісному світі)

"Їжа" для думок: Пропоную вашій увазі анімаційний фільм про технічний розвиток як ритуал чи поклоніння, коли кожна технологічна новація сприймається як явлений небом новий бог, що має заміщувати свого попередника. Піднімається сучасна проблема фіксації на гаджетах (наприклад, в плані: чи мають персонажі фільму вибір щодо технологій)?

Коли почали переплітати книги?


Минулого разу у фокусі нашої уваги було слово «культура» – людський спосіб жити з та поміж іншими, в результаті якого виробляється відмінне від природного середовище і предметний світ, а також створюється особлива духовна атмосфера.

Цього разу ми пильніше зупинимося на слові «історія».
Що таке історія? – Таке усвідомлення суспільного руху у часі, яке перетворює абстрактний календарний час на сповнений якимось вищим змістом процес. Історія – це те минуле, яке через ретроспективне (звернений у минуле, присвячений розгляду минулого) засвоєння (визнання його своїм власним) відкриває сучасній людині історичний характер теперішнього. Динамічне перетікання теперішнього – в минуле часто тлумачиться як здійснення певної мети («прогресу людства» чи «соціальної справедливості» тощо).

Культури поміж собою різняться і своїм ставленням до (та уявленнями про неї) історії. Умовно їх можна поділити на два типи:
  1. ті, що націлені на прогрес (для них історичний час плине з минулого через теперішнє у майбутнє). Як правило, це уявлення про лінійну історію (яке походить з християнства).
  2. ті, що націлені на традицію: минуле=взірець, до якого треба прагнути якнайближче дорівнятися… Це уявлення про історію як цикл (спіраль). – (язичницький циклізм).
Первісні суспільства ще не мислили історично, вони жили міфом і в міфі. Часто їх так і називають - «доісторичними».

В античному суспільстві тільки формується уявлення про лінійну історію.
А вже християнство остаточно сформувало те уявлення про історію, до якого звикли ми з Вами. Новаторство християнського погляду було в тому, що воно перемкнуло увагу з природних процесів - на історію людського спасіння, прокресливши лінію через послідовність унікальних подій, які неможливо скасувати.

Найпотужнішим сплеском інтересу до історії (культ історії) відзначилося ХІХстоліття. Традиція втратила свій вплив, а історія швидко заступила її місце. В неї повірили, як в бога, чия вища доцільність зрештою має виправдати всі жертви і кожному відплатити за заслуги. Тому найважливішим вважалося просто не відставати від прогресу .

Світові війни та жахиві катастрофи підірвали цю віру в історію і посунули її з п’єдесталу. Були спроби повернутися до архаїчного міфологізму, але зрештою люди усвідомили свою власну відповідальність за власні вчинки, з мережі яких плететься тканина історії. Лінійність як єдиноможливий і спільний для всіх історичний плин розтанула як міраж.

Дослідження не-європейських культур показало, наскільки обмеженим (європоцентричним) є погляд на історію, бо не існує ніякого всесвітньо-історичного процесу з необмеженим прогресом, як не існує й «універсальної» для всіх культур періодизації «Давні часи-Середньовіччя-Новий час». (її спростовують численні реальні історичні матеріали: унікальних типів розвитку культур забагато для єдиної схеми). Загальної шкали немає і, отже, всі культури рівноцінні.

Глобальна екологічна криза виявила неможливість безмежного прогресу і глибоку залежність людства разом з його історією від біосфери Землі. Фактично «прогрес» людства в сучасних його тенденціях – це стрімке наближення до власного самознищення.

Зараз перед людством постала проблема пошуку нового типу історичності.
Для цього потрібно:

  1. виробити стратегію коеволюції людства і природи
  2. через діалог культур дійти до сталої глобальної єдності. 
Покищо цього не сталося.


Узагальнююча таблиця.

Первісна культура
Загальна особливість - Синкретизм!
релігійні вірування
Анімізм
Анімалізм
Аніматизм
Тотемізм
Фетишизм
магія (зачатки наукових знань)
Суспільний устрій
Стадо, племя
первісна спільнота
Етичні уявлення
Екзогамія
кровна помста, Таліон
«Едипів комплекс»
колективізм
остракізм
Світогляд

міфологізм
синкретизм
гомогенність
нерозрізнення «Я-Не-я»
архітектура
Печери,
землянки,
Глинобитно-каркасні житла
письмо і література
Немає (інколи говорять про зачатки піктографії як малюнкового письма)
мистецтво
Меандри
наскельний живопис
маски
кераміка +орнамент 
«палеолітичні венери»
мегалітичні споруди (менгіри, кромлехи)
інструментальна музика (табуювання голосу)


"міф — це форма одночасного сприйняття множини причин і наслідків" [Мак-Люэн М. Галактика Гутенберга. Сотворение человека печатной культуры. Киев: Ника-Центр Издательский дом ДМИТРИЯ БУРАГО 2003 / Пер. с англ. Александра Юдина c.182 (432)] 


"Домінантою античної культури є вбачання речей, байдуже до каузальності, 

але таке, що має ґрунтовний інтерес до форм речей, до ейдетики. 

Тому "видовищність" — домінанта античної культури на всіх щаблях — від 

адептів філософського умозріння до римського плебсу, 

який разом із хлібом вимагав "видовищ""
Гатальська. "Філософія культури" (с.79)
Антична культура
Заг. особливість - Антропоцентризм
релігійні вірування
Політеїзм (язичництво)
суспільний устрій

Рабовласницька демократія
Міста-держави (поліси)
етичні уявлення
Етика Сократа; Платона; Арістотеля; стоїцизм; гедонізм, епікуреїзм; скептицизм, цинізм (кінізм).
ідеал людини
герой
світогляд

Антропоцентризм. Калокагатія.
Зосередження на зовнішній красі; освоєння у світі через працю й обряди; адаптація до природних ритмів; циклічне сприйняття часу.
наука і освіта
Філософія. Арифметика. Геометрія. Астрономія. Поетика. Риторика. Логіка. Музика.
архітектура

Доричний ордер; Іонічний ордер; Корінфський ордер.
Цирк, Пантеон, Терми, Базиліка, Акрополь, Агора, акведук тощо.
Камінь. Мармур. Цегла. Глина. Бетон. Дерево.
письмо і література

Грецьке лінійне письмо вперше використовує фонетичні знаки (з голосними!). Від бустрофедона – до стохейдона. Почерк «устав». Відсутність пробілів між словами і пунктуації.
Таблички. Пергамент. Папірус. Чорнила з сажі. Черепки (остракони). Металеві дощечки, покриті воском і скріплені мотузком греки носили біля поясу як «записники».
Праслов’янські «черти і рєзи».
мистецтво
Скульптура+Архітектура (+мозаїка). Література. Театр (+музика+література).
Декоративно-прикладне мистецтво (кераміка, ювелірні прикраси, одяг, зброя);
"музичні етоси", інструментальна музика, хоровий спів


Відео: Україна на античних картах
Оглядово про хронологію первісних суспільств на землях України
Первісна культура на українських землях
Найдавніші стоянки
Немирівське городище (Великі вали 7-6 ст. до н.е.)
Гінцівська палеолітична стоянка
Лекція О.Коваля про (світове) первісне мистецтво
Культурна Одісея: неолітична революція
Палеолітичне мистецтво України
лекція Палеолітичний живопис
Архітектура із кісток мамонта.
Палеолітичні прикраси.
Леся Українка Про первісних людей.
Д/Ф "Трипілля. Забута цивілізація Старої Європи"
Таємниці Трипілля
відео 1 про Трипілля https://www.youtube.com/watch?v=88EvTYGXjoQ ; відео 2 https://www.youtube.com/watch?v=dVMk1JiaogQ
Трипільське диво
Ті, що приборкали коня (про індоєвропейців)
Переможці непереможених (про скіфів)
Зустріч світів (про причорноморських греків і скіфів)
Античні поліси Пн Причорномор'я
Сармати і Сарматія


Історія України та етнокультурологія: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. У 2-х частинах. Частина ІІ. Етнокультурологія / Бойко Ю.М.; Вінн. нац. аграрн. ун-т. – Вінниця: ВНАУ, 2017. - 184 с. + 212 іл. (10 у.д.а.) 1

Вірші про первісних людей
І.Тятива. Первісне.
В.Симоненко Танець пітекантропів (Уривок з поеми "Кирпатий барометр")
Л.Костенко Мабуть, ще людство дуже молоде
А.Багряна Неандертальці Пітекантропи

О.Знойко: "Сонце, яке робить своє уявне річне коло проти годинникової стрілки, проходить не точно 12 сузірїв зодіаку. За рік воно не закінчує свій шлях на 50,2 секунди, що й чинить малий протилежний рух за годинниковою стрілкою. На одне сузіря припадає 30˚ кола. (2 156 років потрібні для пересування “точки весни” на одне сузіря зодіаку (пересічно), а усі – за 25 870 років") [Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – С.56].

Ж.-Ж.Руссо: 1) "До появи права власності на землю ніхто не думав її обробляти" (с.106).
                       2) "Землеробство - це мистецтво, що вимагає знарядь; сіяти з метою зібрати                                      врожай - пересторога, заснована на передбаченні" (с.107).
                        3) Перш ніж обробляти землю, потрібно було її заселити, а ці дві справи важко                                 робити водночас" (с.107). [Есе про походження мов...]

Велесова книга
Коло русинських богів: [Цитується за джерелом: Книга Велесовых сказов. Русские Веды: Голубиная Книга. - М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2005 - С.201.]
  1. РІД: Сам усюдисущий бог Рід Уседержитель - суто Буття, усе, що існує. (+ С. 283: "Ост Всесвіту, утілений в образі Родового Стовпа, що пронизує всі Три Світи,... навколо якого відбувається будь-який Колооберт...").
  2. БІЛОБОГ: Білобіг Світлоликий - День, Творення.
  3. ЧОРНОБОГ: Чернобіг Темноликий - Ніч, Руйнування.
  4. СВАРОГ: Батько Сваріг - Коваль Небесний, який викував Твердь Небесну - Небо, Небесний Вогонь, Батько-Небо (+ с.15-16: "Сварги Золотої Хазяїн").
  5. ДАЖДЬБОГ: Даждьбіг Трисвітлий - Сонце (осіннє), Врожай.
  6.  ПЕРУН: Перун Громовержець - Сила, Воїнство (+с.18: "...влади княжої та воїнства усякого покровитель... Золотими Перуницями-Блискавками Перун Землі-Матінці... по весні Зарод чинить; Синіми Перуницями-Блискавками - всю нечисть з Яві до Наві жене: Гори вона синім полум'ям!.. Сила Перуна... - безмірна, вона Всіх богів та весь світ у Праві тримає, між Богами та між людьми Ряд встановлює, Явь на Навь - Життя та Смерть одна від одної відділяє, Правду і Кривду розрізняє...").
  7. ВОГНЕБОГ: Вогнебіг Сварожич - Вогонь Земний.
  8. РАРОГ: Раріг Вогнеперий - Вогненний Сокіл, Вісник Богів.
  9. СВІТОВИД: Світовид Чотириликий - Білий Світ.
  10. СТРИБОГ: Стрибіг Могутній, Дід Вітрів - Повітряний Простір, Вітри (+ с.16: "від вугілля Кузні Сварога розігрілося ... до Білого Світла Повітря... поміж Небом та Землею, закружляли в ньому могутні Вихори, що перетворилися на завитки нестримного і грізного Стрибога...").
  11. ХОРС: Хорос Зимодар - Зимове Сонце.
  12. ЯРИЛО: Молодий Ярило-Весень - Яр, Вішнє Сонце. (+ с.19: син Велеса та Живи; Ярило - "бог весняного сонця і Сонячної Ярі, чоловічої сили і військової ярості, волі до Життя в усіх її проявах..." Мандрує Землею, починаючи свій шлях Парубком, а завершуючи - Мудрим Старцем (перед Купалою))
  13. ВЕЛЕС: Велес Премудрий, Тайноликий, Снопій Дід, Скотій (тварин і багатства) Біг - Стезя, Мудрість, Багатство (+ с.173: В глибині передвічних Вод Небесних його Очі наче Зірки Ясні Світлом нетутешнім світять. Синь озер схожа на Синь Небесну. В глухих лісах його Голос чується всім звірям і птахам. Віщі Камені його пам'ять зберігають. Його шляхи у Небі Нічному Спіраллю горять. Про нього відають Віщі люди. Він береже Святі Веди, заповідані предками. Мандрівників веде до мети. Прокладає Незримий Шлях тим, хто прагне до Іно. Ярить серця буйних скоморохів. На чесному бенкеті Хмелем веселить. Оповідачам силу слова дає. Волхвам велемудрим Веду викладає).
  14. МОКОША: Велика Мати Мокош - Покута (Доля).
  15. ДОЛЯ: Доля-Стріча (зустріч), Потворниця Мокоші - Благо.
  16. НЕДОЛЯ: Недоля-Нестріча, Потворниця Мокоші - Лихо.
  17. ЛАДА: Лада-Матуся - Лад, Мир, Любов.
  18. ЛЕЛЯ: Леля-Діва - Весна-Красна.
  19. ЖИВА: Жива Світла - Життя, Жива Вода.
  20. МАРА: Мара Темна - Смерть, Мертва Вода.
  21. ЗЕМУН: Земун Велерога - Небесна Корова, яка вигодувала своїм молоком юних богів на Зарі Миру.
  22. МАТИ СИРА-ЗЕМЛЯ: Мати Сира-Земля Рідна, Плодюча, Усеблага - Твердь Земна.
  23. ЯЩЕР: Ящір-Змій - Володар Підземелля, Сторож Наві.
  24. КОЩІЙ: Кощний Бог - Навь.
У "Слові о полку Ігоревім" згадуються наступні боги:
Велес, Див, Стрибог, Даждьбог (або Сонце трисвітле, тобто осіннє сонце), Карна, Жля, Хорс (зимове сонце) :
  • Віщий Бояне, внуче Велесів...
  • Див кричить на верху дерева...
  • Чотири сонця закрити хочуть... (зимове, весняне, літнє й осіннє).
  • Се вітри, внуки Стрибогові, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігореві.
  • яр-тур Всеволоде..., 
  • гинули внуки Даждьбогові, в княжих чварах віку позбавляли... обида в силах Даждьбожого онука...
  • Ой покликнули Карна і Жля...
  • Вовком путь перебігаючи Великому Хорсові...
  • Сонце світле, трисвітле... (осіннє).

Теренс Дікон про еволюцію і мову: "One of the most common views about language evolution is that it is the inevitable outcome of evolution. Evolution was headed this way, our way. As the only species capable of conceiving of our place among all others, we see what looks like a continuous series of stages leading up to one species capable of such reflections. It goes without saying that a more articulate, more precise, more flexible means of communicating should always be an advantage, all other things being equal. In terms of cooperative behaviors, a better ability to pass on information about distant or hidden food resources, or to organize labor for a hunt, or to warn of impending danger, would be advantageous for kin and the social group as a whole. Better communication skills might also contribute to more successful social manipulation and deception. The ability to convince and mislead one's competitors or cooperate and connive with one's social and sexual partners could also have provided significant reproductive advantages, particularly in social systems where competition determines access to defendable resources or multiple mates. In fact, it's difficult to imagine any human endeavor that would not benefit from better communication. Looked at this way, it appears that humans have just developed further than other species along an inevitable progressive trend toward better thinking and better communicating." C. 29 [http://uberty.org/wp-content/uploads/2016/02/Terrence_W._Deacon_The_Symbolic_Species.pdf]
+Дікон: (29) "the idea of progress in evolution is an unnoticed habit left over from a misinformed common sense, from seeing the world in terms of design. The problem is that our intuitive model for evolution is borrowed from the history of technological change, which has been a cumulative process, adding more and more tidbits of know-how to the growing mass of devices, practices, and records each day. In contrast, biological evolution is not additive, except in some very limited ways. The human repertoire of expressed genes is about the same as that in a mouse or frog, and the body plans of all vertebrates seem to be mostly modifications of the same shared plan--even for the brain. Though we are on the large end of the range of body and brain sizes, this is not the result of adding new organs but merely enlarging existing ones with slight modifications.
Evolution is an irreversible process, a process of increasing diversification and distribution. Only in this sense does evolution exhibit a consistent direction. Uke entropy, it is a process of spreading out to whatever possibilities are unfilled and within reach of a little more variation."

В.Гусаченко: "До І-го тис. до н.е. основне значення в культових діях мала пластика тіла, підкорена ритмам музики і танцю. Енергія думок у вигляді "невербального ритмомислення через дотик" відігравала у світовідчутті основну роль, забезпечуючи відчуття внутрішніх ритмів явищ... Оскільки головним було створення відповідного настрою, а не розкриття сенсу образу, слово в цей період не відігравало основної ролі" (С.8). [Гусаченнко В.В. Трансгрессии модерна. - Х.: ООО "Озон-Инвест", 2002. - 400 с.]


Восени 2018 р. , взимку і навесні 2019 р. у Харкові виставлялися трипільські артефакти





 















Дж.К.Каротерс ("Культура, психиатрия и устное слово" 1959)
цитує Кеньяту щодо любовної магії серед кікую: 
"Дуже важливо навчитися правильно вживати магічні слова 
і правильно інтонувати, так як результативність 
використання магії залежить від вимови цих слів 
у порядку, що вимагає ритуал... 
Під час виконання цих актів любовної магії 
виконавець має декламувати магічну формулу... 
Після цієї декламації він гучно називає ім'я дівчини 
і починає звертатися до неї так, наче вона слухала (р.309). 
Вислослюючись словами Джойса, це — «магічні слова в механічно завченому порядку».
Але сьогодні будь-яка дитина в нашому світі знову росте 
в такого роду магічному світі повторів, 
де по радіо і телебаченню безперервно звучить реклама.
Цит. за: М.Мак-Люен (С.27

"Каротерс подчеркивает, что до того, как фонетическое письмо расщепило надвое мысль и действие, единственно возможным было положение, при котором любой человек нес ответственность в равной степени и за свои мысли, и за свои поступки. Заслуга Каротерса именно в том, что он указал на раскол магического мира слуха и нейтрального мира глаза и, как следствие, на появление индивида, выделившегося из рода. Поэтому владеющий письменной грамотностью человек, каким мы находим его в античном мире, — это расколотый человек, шизофреник, и такими были все письменные люди со времени изобретения фонетического алфавита. Однако само по себе письмо еще не обладает той специфической силой фонетической технологии, которая способна выделить человека из рода. Лишь (33) фонетический алфавит с его абстрагированием значения от звука и переводом звука в визуальный код создает условия для трансформации человека. Ни пиктографическая, ни идеограмматическая или иероглифическая формы письма не обладают расщепляющей силой фонетического алфавита. Никакой другой вид письма, кроме фонетического, никогда не мог бы изъять человека из властного мира тотальной взаимозависимости и взаимодействия, представляющего собой сплошную аудиосеть. Из этого магического звучащего мира симультанных отношений, из его устного, акустического пространства есть только один путь к свободе и независимости человека, вышедшего из племенного общества. Это путь через фонетический алфавит, который сразу же сообщает человеку ту или иную степень дуалистической шизофрении."
Цит. за: М.Мак-Люен (С.32-33

"Цицерон, энциклопедически обобщивший опыт древнеримского мира, говоря о греках, упрекал Сократа за то, что тот первый внес раскол между сердцем и умом. Культура досократиков в основном была еще бесписьменной. Сократ находится на грани между устным миром и миром визуальной письменности. Но он не написал ничего. В средние века на Платона смотрели как на писца, или секретаря Сократа. А Фома Аквинский считал, что ни Сократ, ни наш Господь не оста(35)вили своего учения в письменной форме, поскольку то взаимодействие умов, которое происходит в процессе обучения, недостижимо на письме"
М.Мак-Люен (С.34-35)

"Именно в бесписьменном мире легче всего разглядеть воздействие фонетического алфавита, которое привело к формированию нашего западного мира. Тот факт, что древние греки сумели извлечь из письменного слова больше, чем другие сообщества, такие как Вавилон и Египет, Х.А.Л.Фишер (A History of Europe, p.19) объясняет отсутствием «парализующего влияния жреческой касты». И тем не менее у них было совсем немного времени для исследования и открытия, до того как они утвердились в клишированной модели воспроизводимого мышления. По мнению Каротерса, дело не только в том, что греческая интеллектуальная прослойка на раннем этапе не только получила стимул в виде неожиданного доступа к накопленному знанию других народов, но также в том, что, поскольку они не имели собственного, то не было и имущественных интересов, связанных с уже накопленным знанием, которое помешало бы освоению чужого и выработке нового. Именно эта ситуация ставит сегодня западный мир в невыгодное положение по сравнению с «отсталыми» странами. Именно наше колоссальное наследие письменной и механической технологий делает нас такими беспомощными и неспособными справиться с новой электрической технологией. Новая физика — это пространство слуха, поэтому общество с долгим письменным прошлым чувствует себя здесь неуютно, а иначе и быть не может.Однако приведенный аргумент упускает из виду коренное различие между фонетическим алфавитом и любым другим видом письма. Только фонетический алфавит приводит к разрыву между глазом и ухом, между семантическим значением и визуальным кодом, и поэтому только фонетическое письмо создает условия для перехода человека из племенного мира в цивилизованный и дарит ему глаз вместо уха. Так, например, китайскую культуру отличает гораздо большая тонкость и восприимчивость, по сравнению с западной. И тем не менее это — племенная культура, культура уха. За словом «цивилизация» следует сохранить технический смысл термина, подразумевающего человека, вышедшего из племенного общества, человека, в мышлении и поведении которого определяющую роль играют визуальные ценности. "
Мак-Люен (С.40)

"Письменность развивает у людей способность фокусировать свой взгляд на некотором расстоянии перед образом, так что мы воспринимаем всю картинку одним взглядом. У бесписьменных людей такая привычка не выработана, они видят предметы иначе. Они скорее сканируют предметы и образы, подобно тому, как мы это делаем с печатным текстом — сегмент за сегментом. Иными словами, они не способны отстраниться от предмета, видеть его со стороны и полностью сливаются с ним или эмпатически проникают в него. Глаз используется не как орган перспективного видения, а, так сказать, как орган тактильного восприятия."
Мак-Люен (С.55)

"Изобретение алфавита, как и изобретение колеса, было редукцией сложного, органического взаимодействия пространств к единому пространству. Фонетический алфавит редуцировал одновременное действие всех чувств, которое мы видим в устной речи, к визуальному коду. "
Мак-Люен (С.66)

"На основе связи лишенного значения знака с лишенным значения звуком сформировался западный человек"
Макл-Люен (с.74)


Немає коментарів:

Дописати коментар